Гучава дєра — невелика печера в Белянських Татрах, яка приховує в собі одні з найдавніших слідів перебування людини в усіх Татрах. Її широкий отвір відкривається прямо біля стежки на перевал Кобиля на висоті 937 м над рівнем моря — і пройти повз неї, не зупинившись, просто неможливо. Це місце, де кам'яна доба відчувається цілком буквально.

Печера складається з єдиного, похило спадаючого коридору завдовжки лише 13 метрів. Навколо — типовий пейзаж Белянських Татр: світлі вапнякові скелі, широкі гірські луки та шум потоку Гучава в долині нижче. Восени схили вкриваються золотистими барвами, навесні тут цвітуть рідкісні гірські рослини. Взимку вхід частково засипає сніг, і місце набуває ще більш таємничого вигляду.

• Стежка на перевал Кобилє сідло з долини Гучави — печера знаходиться безпосередньо біля маршруту, складність: легка до середньої.

• Печера розташована на словацькому боці Татранського національного парку — діють правила парку.
• Тут тривають активні археологічні розкопки Ягеллонського університету спільно зі Словацькою академією наук — доступ може бути тимчасово обмежений.

У 2019 році археологи виявили тут табір мисливців магдаленської культури віком близько 15 000 років: кам'яні наконечники списів, кісткові голки, фрагмент кам'яного світильника та рештки великого вогнища. Ці мисливці спеціалізувалися на полюванні на альпійського козла — вид, якого сьогодні в Татрах більше немає.