Копське сідло (1753 м н.р.м.) — одне з найкрасивіших і найзручніших перевалів у Татрах, широке трав'яне сідло прямо на кордоні між Високими Татрами та Бєлянськими Татрами. Один із мандрівників 1751 року зізнався, що ніколи в житті не бачив нічого прекраснішого, ніж вид звідси.

Місце вирізняється незвичайною формою: тут сходяться три хребти, утворюючи широке відкрите плато — Копська пляне. Влітку пологі схили вкриті альпійськими квітами, а тишу порушують лише вітер і далекі крики сарн, яких тут дуже багато. Восени золота трава й перший сніг на навколишніх гребенях створюють незабутній краєвид. Час від часу через сідло проходять ведмеді та олені. З перевалу відкривається вид на Яньячий штіт з одного боку та Глупий врх у Бєлянських Татрах з іншого.

• Долина Білих Ставів / Велике Біле озеро (з боку Кежмарської долини) — синій або червоний маршрут (Татранська магістраль), близько 45 хв, середня складність
• Татранська Яворина — синій маршрут через Яворову долину і Задні Медьодоли, близько 3 год підйому, середня складність
• Ждяр — червоний маршрут через Широке сідло і Шалений перехід, близько 4 год підйому, середня складність

• Перевал знаходиться на території Словаччини — діють правила словацького національного парку та вхідні збори у прилеглих долинах.
• Найкраще світло для фотографування: ранок або рання друга половина дня при ясній погоді.
• Сарни тут дуже поширені — тримайтеся маркованого маршруту і не турбуйте диких тварин.

Цікавий факт: ще у XVI столітті пастухи з Білої Спіської переганяли через цей перевал овець між сусідніми долинами — він був частиною довгого шляху, відомого як 'Польська стежка'. Через століття перевал залишається одним із найкрасивіших способів перетнути Татри пішки.