Долина Яґнєнца — тихий і трохи прихований куточок Високих Татр, затиснутий між Карбункуловим хребтом і Козячим хребтом. Тут льодовик залишив після себе два гірські озера, схили вкриті сосновим стелаником — і відчуття справжньої гірської самотності.

Льодовик виточив тут два котли, розташовані один над одним, у кожному з яких лежить озеро. Нижнє — Блакитне озеро (Belasé pleso), верхнє — Червоне озеро (Červené pleso), що подарувало назву всій долині. Вода у ньому за певного освітлення справді набуває рудуватого відтінку — це пояснюють вмістом заліза або червоними лишайниками на берегах. Схили долини вкриті стелаником і досить полого опускаються до Зеленого озера приблизно на 200 метрів. Влітку тут панує класична татранська атмосфера — чисте повітря, граніт і мерехтіння озерної поверхні. Восени стеланик жовтіє і долина набуває теплих золотистих тонів. Взимку та ранньою весною долина глибоко вкрита снігом і підходить лише для досвідчених мандрівників.

• Притулок біля Зеленого озера (Chata pri Zelenom plese) — жовта туристична стежка на Jahňací štít, маршрут проходить через долину; складність: середня

• Долина розташована на території Татранського національного парку — пересуватися дозволено лише по позначених стежках.
• На початку весни (до травня) долина може бути повністю вкрита снігом; у такому разі необхідне відповідне спорядження та досвід.

Першими задокументованими відвідувачами долини були Юрай і Якуб Бухгольцці, які прийшли сюди 8 липня 1726 року — один із найраніших записаних випадків туристичного дослідження Високих Татр.