Рогатка (словацьк.: Prielom, 2293 м) — одна з найважливіших сідловин головного хребта Високих Татр. Це вузька, глибока зарубка між вершинами Мала Висока та Діва вежа, якою мандрівники користуються вже понад 160 років. Перевал є найзручнішим переходом, що з'єднує Велику Студену долину на сході з Бієловодською долиною на заході.

Перевал має суворий, альпійський характер. З обох боків його стискають круті скелясті стіни, а сам прохід такий вузький, що вражає навіть досвідчених туристів. Навесні та на початку літа в затінених закутках залишається сніг, восени хребет спалахує барвами, а взимку перехід стає серйозним випробуванням — лід здатний перетворити нескладний маршрут на небезпечне сходження. Район складений із характерних мілонітів, які надають скелям виразну смугасту текстуру.

• Лиса Поляна → Бієловодська долина → Рогатка — маркований маршрут, підйом бл. 5 год 15 хв, спуск бл. 4 год, складність: середня до важкої (є ланцюги)
• Хатина Збійницька у Великій Студеній долині → Рогатка — підйом бл. 1 год 10 хв, спуск бл. 1 год, складність: середня

• Маршрут прокладено 1912 року, найнебезпечніші ділянки обладнані залізними ланцюгами
• На сухій скелі складність помірна — при ожеледиці небезпечно; поза літнім сезоном рекомендовані кішки або мікрошипи
• Найкращий сезон: липень–вересень

Перший відомий туристичний перехід відбувся 1864 року — Карл Кальхбреннер з супутниками та провідниками здолав сідловину, поклавши початок одному з класичних маршрутів Татр. Зимовий перехід уперше здійснено 17 квітня 1911 року.