Польський Гребінь — широкий гірський перевал на висоті 2200 м н.р.м. у головному хребті Високих Татр, місце, де відчуваєш себе справді на межі двох світів. З одного боку — долина Велицька, з іншого — льодовиковий цирк над долиною Білої Води. Панорами тут широкі, повітря чисте, а відчуття від переходу — незабутнє.

Перевал вирізняється незвичайною для Татр шириною. Влітку схили вкриваються гірськими квітами, серед яких гравілат гірський і рідкісний жовтець льодовиковий — один із найрідкісніших видів у цілих Татрах. Восени гребінь палає золотими барвами, а взимку перевал перетворюється на серйозне альпіністське випробування. З перевалу жовта стежка веде по головному хребту на Малу Виссу — привабливу вершину для досвідчених туристів. Страховка на північному схилі була встановлена ще в 1892 році.

• Татранська Поланка (Словаччина) — зелена стежка, через озеро Велицьке на перевал: прибл. 3 год 45 хв підйому, складність: складна
• З перевалу жовтою стежкою по хребту на Малу Виссу: прибл. 1 год, складність: складна
• З перевалу до синьої стежки Лиса Поляна–Рогатка (через озеро Замрзнуте): прибл. 15 хв, складність: легка

• Страховка на північному схилі встановлена у 1892 р. — у дощову або морозну погоду будьте особливо обережні.
• Найкращий сезон: липень–вересень; зимовий перехід потребує альпіністського досвіду та спорядження.

Перші відомі туристи підкорили Польський Гребінь 7 серпня 1840 року. Якщо цікавитесь рідкісними рослинами — зверніть увагу на жовтець льодовиковий, який тут росте і є справжньою ботанічною перлиною Татр.