Лілюве — один із найприємніших пунктів на головному хребті Татр: широке, вкрите травою сідло на висоті 1952 м лежить точно на польсько-словацькому кордоні й позначає геологічну межу між Високими та Західними Татрами. Відкрите, лагідне й панорамне — зовсім не схоже на скелясті гребені поруч.
З перевалу відкривається чудовий вигляд на польську Долину Гонсеніцову та на словацьку Тиху долину внизу. М'який рельєф робить Лілюве природною зупинкою на довгих маршрутах вздовж хребта. Влітку в западинах навколо перевалу буйно цвітуть кущі аконіту міцного, родіоли рожевої та любки гірської, у серпні луки виблискують яскравими барвами. Весна й осінь приносять тиху самотність, а взимку слід уникати жолобів на словацькому схилі — по них сходять небезпечні лавини. Через перевал проходить червоний маршрут головного хребта, тому тут майже завжди є кілька інших туристів.
Як дістатися до оглядового майданчикаНазва 'Лілюве' походить від місцевого слова 'лелюя' — так тутешні жителі називали купальницю альпійську або первоцвіт дрібний, що колись рясно цвів тут ніжно-бузковим килимом. Польський поет Казімеж Тетмаєр обожнював це місце й називав долину внизу 'дивовижним золотим сном' — у ясний день ви одразу його зрозумієте.