Скрайня Турня (2097 м н.р.м.) — найзахідніша вершина Високих Татр, гранітна вежа між перевалами Ліліове та Скрайня Пшелончь, що немов відчиняє браму до серця головного хребта. Це не найвідоміша вершина в окрузі, але вона має свій неповторний характер і дарує краєвиди, які важко забути.

Гора складена з гранітоїдів і на польському боці обривається стінами висотою до 270 м; два відроги спускаються до кам'яних осипів над озером Зелений Став Ґонсьєніцовий. Словацький бік м'якший — трав'яні схили вгорі, сосновий стелюх нижче і прихований жолоб Заремби, що веде до Тихої Ліптовської долини. Взимку це суворе й серйозне місце; влітку навколо альпійська флора і тиша, яку перериває лише вітер.

• Каспровий Верх (канатна дорога з Куженіц) — червоний маршрут головним хребтом через Ліліове, південними схилами Скрайньої Турні у напрямку Швіниці; час: Каспровий Верх – Швіниця бл. 1:40 год. (↓ 1:20 год.); складність: складний

• Через вершину проходить польсько-словацький державний кордон.
• Червоний прикордонний маршрут не проходить безпосередньо через вершинну точку — він траверсує південні схили на словацькому боці.
• Для переходу на словацький бік потрібен дійсний документ, що посвідчує особу, або паспорт.

На скелях Скрайньої Турні ростуть рідкісні рослини: сон весняний, мітлиця альпійська, жовтозілля угорське та карпатська вовнянка. Польський природознавець Станіслав Сташіц, за переказами, побував тут ще близько 1805 року.