Ґляжне Вротка - непримітна, неглибоко врізана перевальна сідловина в головному хребті Високих Татр, схована в дикій ділянці, що зветься Шпіґлясова Гран. Місце для тих, хто шукає справжню, суворну татранську глушину - однак одразу варто зазначити, що сьогодні ця територія закрита для туризму й альпінізму.

Сідловина лежить на висоті близько 2090 м, між вершинами Дзюрава Чуба та Ґляжна Чуба, точно на польсько-словацькому кордоні. Ландшафт тут суворий і скелястий - величезні плити, порізані дугоподібними жолобами, осипи та круті стінки, що спадають з одного боку до польської долини Долінка-за-Мніхем, а з іншого - до словацької Чемносмречинської долини. Місце має дикий, майже первісний характер, де тишу порушує лише вітер, що гуляє прикордонним хребтом.

Історія цього закутка порівняно молода як на татранські мірки - назву дали лише 1963 року, а сучасну форму запропонував Вітольд Генрик Паріський у 1984 році. Шлях з боку Долінки-за-Мніхем - це скелелазний маршрут, що веде через осипи та великі скельні плити. З словацького боку спадає трав'яниста депресія, яка звужується у крутий жолоб і, ймовірно, використовувалася ще в дотуристичні часи.

• Шпіґлясова Гран разом зі своїми стінами наразі закрита для туризму та альпінізму - територію слід вважати недоступною для звичайних відвідувачів.
• Місцевість вимагає альпіністського досвіду та вміння орієнтуватися у високогірному рельєфі.

Цікавий факт: перший лижний спуск з перевалу здійснили Міхал Ґрапіх і Томаш Тарновський лише у березні 1986 року, що показує, як довго це місце залишалося поза увагою широкого загалу.