Врбіцьке плесо — найбільша природна водойма Низьких Татр і одне з тих місць, яке запам'ятовується з першого погляду. Сховане серед ялинових лісів на висоті 1 113 м над рівнем моря, це льодовикове озерце зачаровує спокоєм і первозданністю — ідеальна нагорода після гірського походу.

Озеро утворилося тисячі років тому, коли льодовик, відступаючи з північних схилів Чопка, залишив кінцеву морену, яка перегородила долину. Площа водного дзеркала становить лише 0,69 га, але атмосфера цього місця неповторна. Береги місцями зарослі водною рослинністю і заболочені, що надає озерцю автентичного, майже казкового характеру. Навколишній ялиновий ліс влітку дарує приємну прохолоду, восени сяє золотом, а взимку вкрите льодом озеро нагадує листівку. Біля південного краю розташований гірський готель 'Mikulášska chata', завдяки якому місцевість доступна цілий рік.

• Долина Дем'янівська (парковка біля Дем'янівської печери свободи) → Репіська → долина Задньої води → Врбіцьке плесо — синя маркування, прибл. 4 год. 25 хв. вгору / 3 год. 30 хв. вниз, середня складність
• Долина Дем'янівська (парковка біля Дем'янівської печери свободи) → Остредок → Бяла Пуць → Врбіцьке плесо — прибл. 4 год. вгору / 3 год. вниз, середня складність

• Озеро є національною природною пам'яткою (národná prírodná pamiatka) з 4-м рівнем охорони з п'яти — будь ласка, пересувайтеся лише позначеними стежками.
• Навколо озера прокладено туристичну стежку; синій маршрут вздовж західного берега веде на Чопок, жовтий — на Седло Поляни.

Цікавий факт: спочатку рівень води в озері природно коливався. Щоб стабілізувати водне дзеркало, на витоці збудували спеціальний шлюзовий затвор — відтоді рівень води залишається постійним цілий рік.