Пекло біля Ческа-Липи - попри свою похмуру назву, одне з найчарівніших місць Північної Богемії: дикий піщаниковий каньйон, яким протікає струмок Робечський. Навесні дно долини перетворюється на білий килим квітучих проліскiв весняних, приваблюючи щороку багато відвідувачів.

Пейзаж тут справді вражаючий - круті піщаникові стіни, печери, навіси та стільникові скельні утворення обрамляють вузьку ущелину, яка колись слугувала місцевим селянам сховищем від військ Тридцятилітньої та Австро-Прусської воєн. Схили поросли реліктовим сосновим лісом, кленом та липами, а якщо придивитися до скель, можна побачити вирізьблені обличчя - серед них портрет Ріхарда Вагнера, створений у 1930-х роках. Влітку на дні каньйону панує прохолодний, вологий мікроклімат, восени ліс сяє барвами, а взимку скельні стіни вкриваються льодовими утвореннями.

• Залізнична зупинка Захрадки - червоний маршрут, близько 2-3 годин до Ческа-Липи, середня складність (дощані настили та містки)
• Дубіце (південно-західна околиця Ческа-Липи) - навчальна стежка Пекло, близько 4 км, з'єднується з червоним маршрутом у теснині

• У заповіднику заборонено в'їзд велосипедів та моторних транспортних засобів
• Стежка іноді закривається після повеней або обвалів скель - перед відвідуванням варто перевірити актуальний стан
• Найкращий час для відвідин - рання весна, коли цвіте проліска весняна (Leucojum vernum)
• Маршрут проходить крізь тунель, вирубаний у скелі, та під високим історичним залізничним віадуком

Цікавий факт: територія охоронялася як приватний заповідник ще з 1895 року, а сталевий віадук над долиною з'явився лише завдяки тому, що місцеве краєзнавче товариство відстояло долину від первісно запланованої залізничної колії просто через ущелину.