Лужицькі гори — один із тих гірських районів Центральної Європи, що вражають не висотою, а характером. Розташовані на кордоні Чехії та Німеччини, вони пропонують унікальне поєднання вулканічних вершин, піщаникових скельних міст, букових лісів і тихої атмосфери, яка нагадує давно забуту Європу.

Ландшафт тут змінюється напрочуд швидко: куполоподібні фонолітові та базальтові вершини підносяться над заліснілими плато, а вузькі каньйоноподібні долини глибоко врізаються в піщаникові породи. На німецькому боці — у так званих Циттауських горах (Zittauer Gebirge) — туристів чекають вражаючі скельні міста з сотнями маршрутів для скалолазання та сімейних прогулянок. Чеська сторона тихіша: природні заповідники, густі ліси та практично відсутні натовпи. Через масив проходить головний європейський вододіл між Балтійським і Північним морями.

• Луж / Lausche (793 м) — найвища точка Лужицьких гір прямо на чесько-німецькому кордоні, з панорамою на Саксонію і північну Богемію
• Скельні міста Циттауських гір — піщаникові лабіринти на німецькій стороні, улюблені скалолазами та сімейними туристами
• Руїни замку Толштейн (Tolštejn) — середньовічна фортеця з панорамним видом на весь хребет
• Долина Каменіце — глибоко врізана каньйоноподібна долина з мальовничими скельними формами

• Найкращий час: травень–жовтень — літо для зелених маршрутів і довгих днів, осінь для яскравих барв букових лісів
• База: Красна Ліпа або Новий Бор (CZ); Циттау / Zittau (DE)
• Складність маршрутів: легкі та середні — чудово підходять для сімей і початківців; скалолазання потребує досвіду
• Як дістатися: автомобілем через Ліберець або Дрезден; потягом до Циттау або Нового Бору, далі місцевими автобусами

Цікавий факт — саме в Лужицьких горах зародилося чеське скловиробництво, а регіон відомий унікальними будинками з аркадними підсінями (підстáвкові дома), яких у такій концентрації немає більше ніде в Європі.