Національний парк Саксонська Швейцарія — один із найвражаючих куточків Німеччини: світ крутих піщаникових скель, вузьких каньйонів і стародавніх букових лісів, що щороку приваблює понад 1,7 мільйона відвідувачів. На площі 93,5 км² у Ельбських пісковикових горах тебе чекає пригода, яку не забудеш.

Ландшафт парку вражає контрастами. У глибоких, схожих на каньйони ущелинах навіть влітку панує прохолодний вологий мікроклімат, тоді як відкриті скельні гребені в літній день розжарюються, а вночі різко охолоджуються — перепади температур можуть досягати 60 градусів. Восени букові ліси навколо Великого Вінтерберга (556 м н.р.м.) палають золотом і міддю, взимку ж над скелями опускається майже містична тиша. Парк поділений на дві частини: західну з культовою оглядовою точкою Бастай (305 м) і долиною Поленц, та східну зі Шраммштайнами, Великим Цшандом і кордоном з Національним парком Богемська Швейцарія.

• Бад-Шандау (залізнична станція / паркінг) — червоний маршрут до Шраммштайнів, середньої складності, прибл. 3–4 год. туди-назад
• Ратен (поромна переправа через Ельбу) — підйом на Бастай, жовте/червоне маркування, прибл. 1–1,5 год., легкий або середньої складності
• Хінтерхермсдорф — вхід до Задньої Саксонської Швейцарії, різноманітні місцеві маршрути, середня складність

• У всьому парку діє правило: пересуватися лише позначеними стежками — близько 400 км мічених пішохідних маршрутів і 50 км велодоріжок.
• У ядрових зонах (Kernzone) дозволені лише позначені маршрути.
• З березня по серпень діють охоронні зони гніздування сапсанів — деякі скелі для скелазіння закриті в цей період.
• Адміністрація та інформаційний центр парку знаходяться в Бад-Шандау.

Цікавий факт: у парку мешкає 16 із 18 видів кажанів, що живуть у Німеччині, а сапсан і бобер були успішно реінтродуковані після місцевого зникнення. Історична 'Стежка художників' (Malerweg), якою колись ходили романтичні митці, сьогодні є одним із найкрасивіших далекомаршрутів Саксонії.