Долинка Смоча — по-словацьки Dračia dolinka, тобто 'Драконяча долинка' — одне з найвіддаленіших і найдикіших місць словацьких Високих Татр. Як бічна гілка Зломіськової долини, вона не має жодної позначеної туристичної стежки і є одним з найрідше відвідуваних куточків усіх Татр.

Долинку оточують потужні хребти та вершини: на сході — Драчий Щит (Dračí štít, 2523 м) і зубчасті Ошарпанці (2327 м), на північному сході — головний хребет Високих Татр від Високої до Важкого Щита, а на заході — Попрадський хребет з Великою Копою Попрадською (2354 м). Ця скеляста чаша створює камерну, трохи суворий настрій — особливо вражаючий наприкінці літа, коли Драконячі озера відбивають сірі стіни скель. Взимку та ранньою весною долинка вкрита снігом і майже недоступна.

Перлинами долинки є Драконячі озера: велике Dračie pleso (також зване Šarkanie pleso), менше Malé Dračie pleso і таємничі Dračie oká ('Драконячі очі'). Єдиний водотік — Смочий Потік, який частково тече під землею і впадає у Змарзлий Потік.

• До долинки немає позначених стежок — доступ можливий через Зломіськову долину зі словацького боку, виключно для досвідчених туристів і альпіністів, які орієнтуються у непозначеному рельєфі.

• Долинка розташована на території словацького Татранського національного парку (TANAP) — пересування поза позначеними маршрутами суворо регламентоване.
• Вхід рекомендується лише досвідченим туристам або у супроводі ліцензованого гіда.
• Один з найменш відвідуваних куточків усього Татранського масиву.

Назва 'Драконяча долинка' походить зі старих легенд про дракона, який нібито мешкав у глибинах місцевого озера — і похмура, скелями обрамлена сценерія робить ці оповіді цілком переконливими. Першими задокументованими відвідувачами стали Титус Хамубінський та його супутники, які побували тут 10 серпня 1876 року.