Гунцовська улоговина — один із тих непомітних скарбів Словацьких Високих Татр, де можна насолодитися справжньою гірською тишею та дикою природою. Долина завдовжки близько 5,5 км простягається від Кежмарського піку аж до гирла Гунцовського струмка, відкриваючи перед мандрівником суворі краєвиди без натовпів туристів.

Верхній ярус долини — Свіщовка — затиснутий між вершинами Гунцовський штіт, Кежмарський штіт та Малий Кежмарський штіт і дихає справжнім альпійським духом. Поперечний скельний уступ Гунцовські Спади відокремлює цю високогірну зону від більш пологих нижніх схилів, де долина поступово зливається з широкими схилами Гунцовської Убочини. Влітку тут дзюрчить Гунцовський струмок, восени схили палають золотом, а взимку запановує сувора засніжена самотність. Саме тут 8 березня 1906 року відбулося перше зимове траверсування верхньої частини долини.

• Скальнате плесо (Skalnaté pleso) — червоний маршрут (Татранська магістраль), через долину до перевалу Ракуський пречод: бл. 1 год. 20 хв. туди й назад, середньої складності
• Станція канатної дороги Старт (Татранська Ломниця) — синій маршрут через Вишну Фолварську поляну до Скальнате плесо: бл. 1 год. 30 хв., легкий до середнього
• Татранські Матліаре — синій маршрут через Гунцовську Убочину до Кежмарської долини: бл. 1 год. 45 хв., легкий

Назва долини походить від села Гунцовце, якому ці гірські угіддя колись належали, — а мисливці за сернами з'являлися тут ще на початку XVII століття, задовго до ери організованого туризму.