Mięguszowiecka Turniczka — найвиразніший скельний зуб на головному хребті Високих Татр, схований у масиві Мєнгушовецького піку. Це місце для скелелазів і любителів диких, віддалених куточків татранського прикордонного хребта, далеко від туристичних натовпів.

Вежа розташована точно на польсько-словацькому кордоні, між західною вершиною Мєнгушовецького піку та перевалом Гінчова, відокремлена від нього переходом Mięguszowiecki Przechód. З півночі вона виглядає як скромний скельний зуб, але до долини Гінчова спадає вражаючим 150-метровим ребром, яке закінчується стіною завширшки близько 300 метрів біля основи. Стіна складена з масивних плит, а у верхній частині її вінчає характерний напівкруглий навіс, відомий як Брви (Брови). Це сувора, кам'яниста місцевість — влітку тут грає світло на плитах, а взимку панують лід і тиша високогірного хребта.

Як дістатися до вершини

• Через полицю Niżnia Mięguszowiecka Ławka — I категорія складності, з коротким відрізком IV за татранською шкалою, близько 45 хв, потрібен скелелазний досвід
• Через верхню частину південного ребра Mięguszowiecka Turniczka — II категорія за татранською шкалою
• З південної улоговини перевалу Гінчова — II категорія за татранською шкалою, близько 1 год 30 хв

Практична інформація

• Вежа лежить безпосередньо на польсько-словацькому кордоні на головному хребті Татр
• Південна стіна пропонує кілька технічних скелелазних маршрутів категорії V і вище, що вимагають спорядження та досвіду
• Більшість маршрутів починається на осипах біля підніжжя південної стіни Мєнгушовецького піку

Першим, хто піднявся на південну стіну, був Ян Вольф — у 1975 році всього за три дні він проклав тут густу мережу скелелазних маршрутів, а пізніше додав ще маршрути Андрей Белиця.