Сіклавіца — один із найкрасивіших водоспадів Західних Татр, двоступінчаста каскадна водяна завіса, що майже вертикально падає по скельних стінах під північним схилом Євонту. Це місце приваблює мандрівників від самих початків туризму в Татрах, і недарма — гуркіт води та прохолода, що виходить від скель у вузькій Малій Долинці, справляють незабутнє враження.

Водоспад має дві основні частини заввишки по 12 метрів кожна, що падають під кутом близько 80 градусів — майже прямовисно. Трохи вище ховається ще третій каскад заввишки 9 метрів. Між верхньою та нижньою частинами є скеляста полиця з так званим евор­зійним котлом — заглибиною, вибитою силою удару води та скельних уламків, наповненою водою. Навесні та після сильних злив Сіклавіца особливо вражає. Влітку тут приємно прохолодно, а восени навколишній ліс палахкотить золотом і теплим рудим.

• Поляна Стражиська (Закопане) — стежка до водоспаду, близько 15 хвилин туди і назад, легка

• Два основні каскади по 12 м та третій каскад 9 м вище
• Між каскадами видно еворзійний котел — природна чаша, вибита водою у скелі
• Колись цією долиною проходила найкоротша туристична стежка із Закопане на вершину Євонту

Ще 1849 року натураліст Людвік Зейшнер написав про Сіклавіцю: 'гідна огляду з усіх точок зору' — і ця оцінка актуальна й донині.