Дзвиняч Горішній — це місце, що промовляє тишею. Колись жваве село, сьогодні його більше не існує: воно розчинилося в дикій природі та історії на крайньому сході польських Карпат. І саме ця загадкова порожнеча притягує мандрівників, які шукають чогось більшого, ніж просто краєвиди.

Територія колишнього села належить до гміни Лютовиська, солтиства Ступосяни. Пейзаж тут типово бещадський — плавні горбисті схили вкриті буковими та ялиновими лісами, подекуди відкриваються широкі луки. Весною все прокидається свіжою зеленню, влітку повітря напоєне запахом дикозростаючих трав, восени схили палають золотом і іржею. Зимою сюди майже ніхто не приходить.

• Ступосяни — найближче село і найкраща відправна точка для піших прогулянок; рельєф помірний.
• Лютовиська — найближче містечко з туристичною інфраструктурою, звідти їхати в напрямку Ступосян.

• Територія розташована поблизу Національного парку Бещади — діють правила охорони природи.
• Витік Дністра знаходиться лише за 8 км на північний схід — варто поєднати обидві цілі в один маршрут.

У 1938 році тут жило понад 1 500 людей різних віросповідань і національностей. У 1946 році територію села розділили між Польщею та радянською Україною. Прогулянка цим місцем — це тиха згадка про зниклий багатокультурний світ.