Якщо ви хочете відчути, яким був ліс до того, як людина почала його змінювати, — Угольсько-Широколужанський заповідний масив саме для вас. Це частина Карпатського біосферного заповідника та об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі 'Букових пралісів Карпат' — один із найкраще збережених букових пралісів Європи.

Масив займає понад 15 500 га на південних схилах гори Манчул (1 501 м) та хребта Красна (1 568 м), в межах висот від 400 до 1 280 м над рівнем моря. Місцеві буки сягають 40 метрів у висоту, метра в діаметрі й живуть 250–300 років. Вапнякові виходи Угольської ділянки створюють скелі до 70 метрів заввишки та понад тридцять печер — включно з 'Дружбою', найдовшою печерою Карпат (близько 1 км ходів). Річки Мала і Велика Угольки та Лужанка течуть глибокими лісистими долинами, захищеними від північних вітрів потужним хребтом. Восени ліс спалахує міддю і золотом, навесні лісову підстилку вкривають килими первоцвітів, а влітку тут панує цілющий прохолодний затінок.

• Село Мала Угольська (Закарпатська область) — відправна точка для Угольської ділянки; маршрути в зону суворої охорони — лише з ліцензованим гідом, складність: середня та вища.
• Долина річки Лужанка біля села Широкий Луг — вхід до Широколужанської ділянки; рельєф м'якший, доступ регулюється адміністрацією заповідника.

• Це територія суворого заповідного режиму — самостійні прогулянки в заповідній зоні заборонені; необхідний дозвіл Карпатського біосферного заповідника або екскурсія з офіційним гідом.
• У печері 'Дружба' зимує понад 1 000 кажанів із 14 видів — доступ суворо регламентований.
• Найкращий сезон: травень–жовтень; взимку доступ обмежений.

У печері 'Молочний Камінь' виявлено пізньопалеолітичну стоянку давньої людини, а на вапнякових оголеннях Угольки росте єдине в Карпатах місцезростання ялівцю козацького — деталі, що роблять цей ліс справді унікальним куточком Землі.