Полонина Красна — один із найдикіших і найменш відомих куточків Східних Карпат: розлогий гірський масив на Закарпатті, де субальпійські луки простягаються аж до обрію, а тишу порушують лише вітер і спів птахів. Якщо ви шукаєте гори без натовпів і без компромісів — це ваше місце.

Масив займає близько 570 км² на південь від головного карпатського вододілу і обмежений ущелинами річок Теребля та Тересва. Пейзаж тут напрочуд відкритий — широкі хребти, вкриті полонинами, спускаються в глибокі долини з буковими та ялиновими лісами. Навесні луки вибухають квітами, влітку відкриваються панорами аж до Мараморошської котловини, а восени ліси палають золотом і червінню. Два основні мікрорегіони — група Менчула та група Ґропа-Топас-Сиглянський — розділені мальовничим перевалом на висоті 999 м н.р.м.

• Сиглянський (1 564 м н.р.м.) — найвища точка масиву з широкими видами на Свидовець і Чорногору
• Топас (1 548 м н.р.м.) — друга за висотою вершина, пологий хребет, ідеальний для тривалих переходів
• Ґропа (1 495 м н.р.м.) — характерна вершина з видом на долину Лужанської
• Менчул (1 487 м н.р.м.) — серце західної групи та головний орієнтир усього масиву

• Найкращий час: червень–вересень — полонини у повній красі, під'їзні дороги прохідні
• Базові міста: Міжгір'я, Хуст — найближчі міста з варіантами проживання
• Складність маршрутів: середня та висока — стежки погано марковані, необхідні детальна карта та досвід
• Як дістатися: автомобілем через Міжгір'я; автобусне сполучення з Хуста; найближча залізнична станція у Хусті

Назва 'Красна' в перекладі означає просто 'красива' — і важко з цим не погодитися, стоячи на вершині Сиглянського ясного літнього ранку.