Тар-кьоі-кьофюльке - невелика, але надзвичайно важлива з наукового погляду скельна ніша в горах Бюкк, схована під вершиною Тар-кьо. Шари червоної глини тут приховували одне з найбагатших у Європі знахідок скам'янілостей середнього плейстоцену - понад 15 000 кісток тварин віком у десятки тисяч років.

Вхід відкривається у скельній стіні на схід від вершини Тар-кьо, на висоті 812 метрів над рівнем моря. Сама ніша нагадує неглибокий скельний навіс - 18 метрів завширшки, 10 метрів завдовжки і лише 2 метри заввишки. Навколишній ландшафт типовий для Бюкка - вапнякові скелі та букові ліси, мальовничі влітку і взимку, коли сніг підкреслює суворість скельної стіни. Підхід досить складний і вимагає впевненого кроку та орієнтування на крутому схилі.

• Фельшетаркань — підйом схилом під вершиною Тар-кьо, складний маршрут, скелястий і крутий рельєф

• Із 1982 року печера суворо охороняється - відвідування потребує дозволу дирекції Національного парку Бюкк
• Заходити всередину не рекомендується через нестабільне заповнення
• Об'єкт також визнано археологічно значущим

У 1958 році учні гімназії з міста Егер пробили шар кальциту і виявили приховану внутрішню камеру, повну кісток печерного ведмедя, печерної гієни, первісного бізона та десятків інших видів - у тому числі восьми, раніше невідомих науці. Розкопки стали символом зразкової співпраці аматорів-спелеологів із професійними вченими.