Тар-ке (949 м н. р. м.) — восьма за висотою вершина гірського масиву Бюкк і дванадцята найвища гора Угорщини загалом. Сюди приїжджають заради вражаючих вапнякових скель та широкої панорами на південь — аж до Великої Угорської рівнини.

Вершина розташована на південному краю нагір'я Бюкк і є його природною межею. Світло-сірий тріасовий вапняк, з якого складені місцеві скелі, колись формувався на межі рифового схилу та прибережної лагуни. Круто нахилені, товстошаруваті пласти утворюють мальовничий скельний фронт, що простягається від Єр-ке до Гаром-ке. Навесні у тріщинах скель цвітуть рідкісні рослини, влітку над обривами кружляють крук і сапсан, а восени золоте листя букових лісів огортає гору теплим сяйвом.

На скелях і осипах мешкають рідкісні види: метелик аполлон малий, сапсан і балобан. Біорізноманіття цього місця є надзвичайно високим для середньоєвропейського нагір'я.

• З Егера або Сільвашварада — марковані туристичні стежки ведуть через нагір'я Бюкк до південного краю; точний час залежить від обраної відправної точки, складність: середня.
• З долини Салайка — альтернативний маршрут через букові ліси, складність: середня.

• Тар-ке знаходиться в межах Національного парку Бюкк — діють суворі правила охорони природи, підйом по скельних стінах поза маркованими стежками заборонений.
• Поблизу вершини розташована невелика скельна ніша Tar-kői-kőfülke.

Вапняк під ногами старший за 200 мільйонів років і сформувався на тропічному тріасовому рифі — прогулянка на Тар-ке — це буквально похід по дну прадавнього моря.