Кузійський заповідний масив — це справжнє серце Карпат, де букові праліси ростуть так само, як сотні років тому. Ця територія входить до складу Карпатського біосферного заповідника і є частиною об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 'Давні та первісні букові ліси Карпат.' Якщо ви шукаєте природу в її первозданному вигляді — ви знайшли її.

Масив розташований на південно-східних відрогах Свидівецького масиву між річкою Тисою та долиною Косівської. Ландшафт тут надзвичайно різноманітний: від теплих дубово-букових лісів у нижніх частинах — через густі буковини — аж до мармуроподібних юрських вапнякових скель. Найвидовищніша з них — скеля Соколине Бердо. Найвища вершина Лисина (1409 м) відкриває широку панораму Верхньотисинської улоговини. Навесні лісовий підлісок вкривається рясними квітами, восени буковий ліс пломеніє золотом — тут гарно у будь-яку пору року.

• Відправна точка — села в долині Тиси поблизу Тячева — стежки ведуть лісовими схилами вгору; складність: середня до важкої залежно від обраного маршруту.

• Масив входить до складу Карпатського біосферного заповідника — у зонах суворої охорони пересувайтеся лише по позначених стежках.
• На території є три водоспади: Полонсько-Кузійський, Лихий і Кам'яний.
• Покинуті залізорудні штольні слугують притулком для 8 видів кажанів, серед яких чотири рідкісні.
• Діють правила охорони об'єкта ЮНЕСКО — будь-яке втручання в природні середовища заборонено.

Цікаво: саме тут закінчується суцільне поширення дубово-букових лісів у Карпатах. Теплі повітряні маси з Верхньотисинської улоговини створюють унікальний мікроклімат, а в тріщинах вапнякових скель ховається занесений до Червоної книги України тис ягідний.