Мармарошські гори — один із найдикіших і найнетронутіших куточків Східних Карпат, що розкинулися на прикордонні Румунії та України. Тут час ніби зупинився: пастухи досі пасуть овець на стародавніх полонинах, а ліси зберігають первозданну красу. Якщо ви мрієте про справжню гірську пригоду осторонь туристичних натовпів — Мармарош саме для вас.

Краєвиди тут вражають суворою, майже архаїчною красою. Широкі полонини чергуються з густими буковими та смерековими лісами, які круто спускаються у вузькі долини з бурхливими потоками. Влітку панорами сягають десятків кілометрів, восени схили вибухають золотавими й червоними барвами. На місцевих стежках ви швидше зустрінете отару овець, ніж іншого туриста — і саме в цьому вся принадність.

Вершини та пам'ятки:

• Піп Іван Чорногірський (2028 м) — культова вершина із руїнами довоєнної метеорологічної обсерваторії, прозваної 'Білим слоном'
• Піп Іван Мармароський (1940 м) — найвища вершина румунської частини хребта з широкою панорамою долини Тиси
• Села долини Тиси — традиційні дерев'яні села, занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
• Озеро Віндерел — льодовикове озеро у серці гір, ідеальне для відпочинку після довгого підйому

Практична інформація:

• Найкращий час: червень–вересень — стежки прохідні, погода стабільна, полонини у повній красі
• Базові міста: Сігету-Мармацієй (Румунія) або Рахів (Україна)
• Складність маршрутів: середня до складної — довгі підходи, подекуди слабке маркування; рекомендований досвід гірських походів
• Як дістатися: автомобілем через Сігету-Мармацієй або Рахів; автобусне сполучення з великих міст обох країн

Цікавий факт: дерев'яні церкви Мармарощини XVII–XVIII століть зведені без єдиного цвяха і вважаються шедеврами європейської сакральної народної архітектури — кілька з них включено до списку ЮНЕСКО.