Жовта Вежа (2387 м н.р.м.) — дикий і неприступний пік у словацькій частині Високих Татр, без маркованих туристичних стежок і без поблажок до масового туризму. Саме тому сюди приходять досвідчені альпіністи, які шукають справжнього гірського виклику.

Вершина піднімається в бічному хребті, що відгалужується на південний схід від Малого Льодового піку, а її потужна західна стіна стрімко обривається у бік Старолісної долини. Навколишній рельєф — типові Високі Татри: гострі скельні вежі, відкриті гребені та широкі панорами словацького схилу. Поруч розташовані такі формації, як Спонга, Соколина турня та виразна Жовта Башта — окрема скеля безпосередньо над сідловиною Жовта Лавка, відокремлена від головної вершини невеликим проходом Жовті Врітка. Взимку весь цей район набуває суворого альпійського характеру, що вимагає повної поваги.

• На вершину не ведуть жодні марковані туристичні стежки — доступ призначений виключно для досвідчених альпіністів, найчастіше через західну стіну над Старолісною долиною.

• Вершина знаходиться на словацькій території і підпорядковується правилам TANAP (Татранський національний парк).
• Підйом на Жовту Вежу недоступний для звичайних туристів — потрібен технічний альпіністський досвід і відповідне спорядження.
• Західна стіна над Старолісною долиною є головним об'єктом інтересу скалолазів на цій вершині.

Перше задокументоване літнє сходження відбулося 2 серпня 1900 року, а перше зимове — лише 4 лютого 1914 року, що свідчить про те, наскільки складною метою ця вершина була для піонерів татранського альпінізму.