Велицька Копа — непримітна, малопомітна вершина, схована глибоко в масиві Велицьких Гранатів — місце для тих, хто шукає справжню дику природу Високих Татр, а не натовпи на стежках. Це одна з останніх вершин цього масиву, що належить до групи Гранацьких Турень, вищої з двох частин Велицьких Гранатів.

Довкілля тут суворе і скелясте, типове для цього віддаленого куточка словацьких Високих Татр. Від сусідньої Двоїстої Турні її відділяє Двоїстий перевал, а від Ведмежих Зубців — Ведмежий перевал. Краєвиди звідси відкриваються на лабіринт веж, гребенів і перевалів — без маркованих стежок, адже ця місцевість призначена виключно для досвідчених альпіністів, що рухаються поза визначеними маршрутами.

Як дістатися вершини

• Вершина доступна лише альпіністам — жодна маркована туристична стежка не веде безпосередньо на Велицьку Копу.
• Найчастіше її відвідують як бічний маршрут під час сходження на сусідню Двоїсту Турню, використовуючи полицю Гранацька Лавка, що проходить через перевал Вижні Велицький Перехід.

Практична інформація

• На деяких картах вказано неправильну висоту 2206 м — насправді це стосується сідловинної точки нижче справжньої вершини, а не самої Велицької Копи (2227 м).
• Вершину відвідують дуже рідко, і вона вимагає альпіністського досвіду — це не місце для звичайних туристів.

Перше відоме літнє сходження на Велицьку Копу зафіксовано у 1897 році, а перше підтверджене зимове — лише у 1909 році, що нагадує, як довго ця скромна вершина залишалася в тіні своїх ефектніших сусідів.