Ушата вежа (2265 м н.р.м.) — найвиразніша скеляста башта в північно-західному гребені Малого Кежмарського шпилю у Високих Татрах — вражаюча двоголова скельна вершина, силует якої чітко вирізняється на тлі гірського пейзажу. Два майже однакові за висотою шпилі надають їй неповторного вигляду.

Башта піднімається над Ушатим сідловиною, відокремлена від головної стіни Малого Кежмарського шпилю крутим скельним схилом. Від сідловини навскіс вниз простягається характерний кулуар, відомий як 'Німецька драбина' — один із найпізнаваніших елементів рельєфу цього району. Влітку теплий колір граніту сяє на сонці; взимку весь масив перетворюється на крижану, суворо альпійську місцевість. З цього місця відкриваються широкі панорами Високих Татр по обидва боки словацько-польського кордону.

• Ушата вежа недоступна для звичайних туристів — обидва шпилі можна досягти лише альпіністським шляхом. Найзручніший підхід для сходження веде від Ушатої сідловини.

• Обидві вершини призначені виключно для альпіністів — жодна маркована туристична стежка до них не веде.
• Район знаходиться в межах словацького національного парку TANAP; діють відповідні правила відвідування.

Цікавий історичний факт: назва 'Золота' у польському варіанті назви невипадкова — вже в першій половині XVIII століття через сідловину під вежею регулярно проходили золотошукачі з Кежмарку, родина Фабрі, прямуючи до своїх гірничодобувних угідь на Мідних лавках. Перше сходження на обидва шпилі влітку здійснили 26 липня 1912 року Альфред Грос, Тіболд Крегці та Лайош Рокфалуші.