Урбанові Турні — це група з п'яти вражаючих скельних веж, схованих на бічному хребті Високих Татр, поруч із Малим Герлахом. Це місце для справжніх альпіністів — тут немає маркованих стежок, лише дикий скелястий хребет, оповитий легендами перших мисливців і провідників.

Хребет Урбанових Турень тягнеться між сідлом під Малим Герлахом та Урбановою Чубою, відокремленою Урбановою Щербиною. Вежі не мають окремих назв — вони позначені цифрами від I до V, причому найвища, досі не виміряна — Урбанова Турня V. Між вершинами розташовані характерні пониження — Крайня, Середня та Задня Урбанові Лавки, а також Урбанова Сідловина. Це суворий, скелястий ландшафт із приголомшливими краєвидами на масив Герлаха та навколишні хребти, особливо вражаючими у вранішньому світлі. Влітку скелі нагріваються і пропонують складне, але винагороджуюче лазіння, а взимку рельєф стає засніженим і справді небезпечним — доступним лише досвідченим альпіністам із відповідним спорядженням.

• Маркованих туристичних стежок немає — доступ можливий лише для альпіністів, що проходять хребтом, зазвичай у рамках траверсу від Малого Герлаха
• Традиційний підхід веде хребтом, що з'єднує Малий Герлах з Урбановою Чубою, вимагає альпіністського досвіду та впевненої орієнтації на скельному рельєфі

• До жодної з п'яти вершин не веде маркована стежка — рельєф доступний лише альпіністам (татерникам)
• Підйом вимагає навичок скелелазіння та ретельної підготовки, оскільки маршрут повністю лежить поза мережею маркованих туристичних стежок

Назва вшановує Мартіна Шпіцкопфа-Урбана, спішського мисливця і мельника, який у 1834 році здійснив перше сходження на головну вершину Герлаха. Перший туристичний траверс усіх п'яти веж вдалося здійснити лише 1930 року Вінцентію Біркенмайєру, Яну Казимежу Дороваському та Яну Альфреду Щепанському.