Широка Яворинська (2210 м н.р.м.) — один з найрозлогіших масивів словацьких Високих Татр, широка і велична гора, що розділяє долину Білої Води (Bielovodská dolina) і Яворову долину (Javorová dolina). Дика, майже незачеплена сучасним туризмом, вона дарує тим, хто до неї наближається, неповторну природу і відчуття справжньої гірської самоти.

Масив вражає насамперед своєю розлогістю — хребти розходяться в усі боки, утворюючи лабіринт долин і жолобів. Вершина складена кристалічним ядром, що піднялося над осадовими породами, нижче альпійські луки переходять у зарості гірської сосни і густий гірський ліс. Навесні сніжні поля виблискують на сонці, влітку панує глибока зелень, восени схили спалахують барвами. Атмосфера тут помітно дикіша і тихіша, ніж на людних туристичних маршрутах Татр.

• Весь масив є суворим природним заповідником — вхід заборонено для туристів і альпіністів. Жодної маркованої стежки до вершини не існує.

• Широка Яворинська — суворий природний заповідник; відвідування заборонено для туристів і альпіністів.
• У масиві розташована печера Cień Księżyca ('Місячна тінь') — найдовша відома печера всіх Татр, відкрита у 2004 році.
• На дні Широкої долини лежить озеро Тихе Плесо (1743 м н.р.м.) — одне з лише двох карстових озер у всіх Татрах.

Панораму з цього масиву пропагував ще у 1844 році Вільгельм Ріхтер, а з 1887 року князь Крістіан Гогенлоє взяв місцевість під приватну охорону — що робить Широку Яворинську одним з найраніше охоронюваних куточків Татр. Перший задокументований туристичний підйом відбувся 20 вересня 1835 року.