Шпиці (1863 м н. р. м.) — одна з найоригінальніших і найменш відвіданих вершин українських Карпат: гора, яка вражає не гучним туристичним рухом, а чимось значно рідкіснішим — грандіозними рядами скельних виступів, що оперізують її східні схили. Якщо ви шукаєте щось справді незвичайне в Чорногорі — ось воно.

Східні схили Шпиць прикрашають до 15 рядів скель заввишки 20–50 метрів, складених з олігоценового магурського пісковика, сформованих льодовиком четвертинного періоду — саме від цих 'шпиць' (гострих виступів) і походить назва гори. На південних схилах розкинувся льодовиковий кар Ґаджина — величний кам'яний амфітеатр, утворений скелястими стінами Шпиць і сусідньої гори Ребра. Туристи тут бувають рідко; натомість влітку на полонинах пасуться вівці, коні та корови — переважно з найближчого до гори села Бистреця. Гору вкривають альпійські луки з чорницями та брусницями, а серед рідкісних рослин тут можна зустріти ліннею північну, білотку альпійську та занесений до Червоної книги сугайник клюзія.

• Шпиці розташовані в центральній частині Чорногорського масиву, за кілька кілометрів на північний схід від головного хребта, з яким їх з'єднує пологе сідловиною. Актуальні маршрути варто уточнювати за свіжими картами або у місцевих провідників — територія входить до Карпатського національного природного парку.

• Вершина розташована в межах Карпатського національного природного парку — перед відвідуванням уточніть актуальні правила перебування.
• На скелях Шпиць час від часу тренуються альпіністи, хоча набагато рідше, ніж, наприклад, на Скелях Довбуша у Бубнищі.
• Ще 1878 року в урочищі Ґаджина було збудовано перший притулок для туристів в українських Карпатах — на честь Яна Грегоровича, одного із засновників Татранського Товариства в Коломиї. А перший дороговказ на Шпиці встановили вже 1884 року.

За переказами місцевих жителів, саме в урочищі Ґаджина похований Олекса Довбуш — легендарний карпатський опришок і захисник бідних. Ця деталь надає тихій і майже незайманій горі особливого, майже казкового шарму.