Мала Кротка - один із тих татранських шпилів, які ніколи не потрапляють у туристичні путівники, але саме тому зберігають справжню дику атмосферу високогірного хребта. Це ціль для альпіністів та любителів хребтового лазіння, а не для звичайних туристів - і саме в цьому її принада.

Вершина лежить у Ямському хребті, бічному відгалуженні головного хребта Високих Татр, що відходить від Кривані біля вершини Кротка. Ландшафт тут суворий і порізаний - дві вершини Малої Кротки розділяє Крутка Карб, а далі у бік Ямського сідла тягнеться ціла низка менших скельних утворень, щербин та вежок з назвами наче з гірської легенди. Західні схили переходять у моренний вал над Зеленим ставком Важецьким, що розділяє два льодовикові котли Важецької долини - Криванський та Ямський. Східні схили натомість спадають до Сухої Важецької долини. Краєвиди звідси суворі та величні, особливо на світанку, коли сонце освітлює хребет зі сходу.

• Підхід веде через альпіністські маршрути в Важецькій долині або Сухій Важецькій долині - маршрут вимагає досвіду хребтового лазіння і не позначений як туристична стежка.
• Альтернативно можна спланувати перехід хребтом від Кротки або Ямської Копи, придатний лише для досвідчених альпіністів.

• Вершина лежить на словацькій стороні Татр, у зоні, закритій для звичайного туристичного руху - потрібен альпіністський дозвіл або гірський провідник.
• Місцевість сильно порізана, з численними щербинами та вежками - необхідна хороша орієнтація на місцевості.

Перше сходження на Малу Кротку здійснили Альфред Мартін та провідник Йоганн Франц старший 21 вересня 1907 року - відтоді ця вершина залишається ціллю лише для небагатьох альпіністів, які, однак, надовго її запам'ятовують.