Кічора (1240 м н.р.м.) — тихий, лісистий карпатський вершок, що несе в собі захопливу культурну спадщину волоського пастівництва. Якщо ви шукаєте справжнього гірського досвіду осторонь туристичних натовпів, це місце вас приємно здивує.

Навколишній пейзаж типово карпатський: хвилясті хребти, вкриті мішаними лісами, відкриті галявини з краєвидами на сусідні вершини та традиційні села в долинах. Навесні схили оживають свіжою зеленню і луговими квітами, влітку ліс дарує приємну прохолоду, восени хребти спалахують золотом і червоним, а взимку все огортає тиша і сніг. Місце, куди варто повертатися в будь-яку пору року.

• Детальна інформація про марковані стежки до цього конкретного вершка обмежена. Перед походом рекомендуємо ознайомитися з актуальними топографічними картами (масштаб 1:25 000) та перевірити місцеве маркування на початку маршруту.

• Назва 'Кічора' дуже поширена в Карпатах — існує понад десяток вершин з такою назвою в різних гірських масивах, від Бескидів до Татр. Плануючи похід, завжди переконайтеся, що прямуєте до правильного вершника.

Назва Кічора походить із волоської мови і споріднена з румунським словом 'chicera', що означає 'лісиста гора' — живий слід волоської колонізації, яка назавжди вписала свою мову в топоніміку всього карпатського дуги від Трансільванії до моравської Валахії.