Ярмута (794 м н.р.м.) — один із найвиразніших масивів польських Пєнін: добре відокремлений від сусідніх вершин, таємничий і майже повністю вкритий лісом. Якщо ви шукаєте тихе місце з автентичною гірською атмосферою осторонь натовпів — це саме воно.

Масив має дві головні вершини: Ярмуту (794 м) і Чупрану (777 м), розділені сідловиною Матвійова (763 м). На вершині та північних схилах розташована галявина Анджейівка — світлий простір серед густого лісу з гарними видами на хребет Радзєйової у Бескиді Сондецькому. Західні схили вкриті переважно карпатським буковим лісом із домішкою сосни, на східних і північних схилах переважає ялина. Восени буковий ліс перетворюється на золото-червоне видовище. З геологічного погляду гора теж цікава: тут приховані міоценові андезитові інтрузії та історичні штольні XVIII століття, де колись шукали золото та срібло.

• Щавниця (центр міста або найближчі паркінги) — лісовими дорогами та нерозміченими стежками, підхід можливий з боку долини Грайцарку або Долини під Ярмутою; офіційних маркованих туристичних маршрутів немає, орієнтовний час підйому 1,5–2 год, середня складність.
• Від Клімонтовського перевалу (696 м) — коротший підхід із півдня через ялиновий ліс.

• На Ярмуті немає маркованих туристичних маршрутів — підйом здійснюється лісовими дорогами та стежками; рекомендується детальна карта або GPS-навігатор.
• Галявина Анджейівка використовується як місце старту для параглайдингу за сприятливих умов.
• Штольня 'Баня в Ярмуті' охороняється як екологічний об'єкт через колонію кажанів і закрита для відвідувачів.
• З 1963 року на вершині встановлено телевізійний ретрансляційний передавач.

За місцевою легендою, на вершині Ярмути колись стояв язичницький храм, а сама назва гори походить від імені давнього божества — загадкова деталь, яка надає цій тихій лісовій вершині особливого шарму.