Груба Турня (2 086 м н.р.м.) — одна з найвиразніших скельних веж у словацькій частині Високих Татр: масивна, відокремлена скеля, що розділяє Свіщову долину та Литворову долину. Її вражаючий силует видно з багатьох навколишніх маршрутів, і вона не залишить байдужим нікого, хто опиниться поруч.

Вершина має два піки: вищий південно-східний (2 089 м) і дещо нижчий північно-західний (2 083 м). Від Велицького Штіту її відокремлює глибоко врізана сідловина Литворова Прехиба, через яку проходить синій туристичний маршрут з Лисої Поляни через Долину Білої Води на Рохатку. Південна стіна заввишки близько 200 метрів обривається у Литворову долину — суворий вертикальний граніт у всій своїй красі. Взимку весь масив набуває ще більш драматичного вигляду: вкриті льодом стіни виблискують на сонці, а навкруги панує майже повна тиша.

• На Грубу Турню немає жодного маркованого туристичного маршруту — вершина доступна виключно для досвідчених альпіністів і скелолазів.
• Синій маршрут з Лисої Поляни через Долину Білої Води проходить через сусідню сідловину Литворова Прехиба і дозволяє туристам помилуватися вежею зблизька без технічного сходження.

• Сходження на вершину потребує альпіністських навичок — маркованих туристичних стежок немає.
• Південна стіна (бл. 200 м) має кілька прокладених маршрутів і вважається найцікавішою для сходження.
• Вершина знаходиться у словацькому національному парку TANAP — необхідно дотримуватися його правил.

Перше задокументоване сходження здійснили 17 липня 1906 року Зигмунт Клеменсевич, Роман Кордис та Єжи Маслянка; перше зимове — 1 лютого 1926 року. Назва 'Груба Турня' означає 'товста, масивна вежа' словацькою — і достатньо одного погляду на цей гранітний колос, щоб зрозуміти, чому.