Gefrorene-Wand-Spitzen - це дві вершини в гірському хребті Тукзер-Кам у Ціллертальських Альпах, які завдяки льодовиковим кабінковим канатним дорогам з Гінтертукса стали одними з найдоступніших тритисячників усіх Альп. Північна вершина сягає 3288 м, південна - 3270 м, а відстань між ними лише 300 метрів.

З півночі гора виглядає як тупа, вкрита фірном купольна вершина, а зі сходу постає темною, непривітною стіною - звідси й походить назва, що перекладається як 'замерзла стіна'. Вершини оточені льодовиками: на заході розлогий Gefrorene-Wand-Kees, на південному заході Große Riepenkees, що сягає понад 3000 метрів, а також менші Friesenbergkees і Kleine Riepenkees. Будучи найвищими точками літнього лижного курорту Hintertuxer Gletscher, вони є популярним місцем для одноденних походів, з видом на сусідні Olperer (3476 м) та Riffler (3231 м).

Як дістатися до вершини

• Spannagelhaus (2531 м) - найлегший класичний маршрут, на південь через Wildlahnerscharte на льодовик Gefrorene-Wand-Kees, далі північно-західним гребенем (UIAA I), близько 2,5 годин, з легким скелелазінням
• Friesenberghaus (2498 м) - підхід зі сходу через Berliner Höhenweg і фірнове поле Friesenbergkees до північно-східного гребеня, близько 3 годин
• Верхня станція канатної дороги Hintertuxer Gletscherbahn - найкоротший підхід, близько 20 хвилин по відкритому, але технічно нескладному гребеню, забезпеченому стальними тросами

Корисна інформація

• Підхід від верхньої станції починається прямо біля крісельного підйомника Gefrorene Wand, з табличкою про подальший рух на власний ризик
• При снігу гребінь часто вкритий карнизами, і підйом стає значно складнішим
• Південна вершина потребує скелелазіння рівня UIAA II, помітно складнішого, ніж на північну вершину

Перше сходження на північну вершину відбулося ще у 1867 році, а на південну - 7 вересня 1872 року, коли туди піднялися брати Макс і Ріхард фон Фрей із Зальцбурга.