Цілертальські Альпи — один із найдикіших і найвражаючих гірських масивів Східних Альп: граніт, льодовики та глибокі долини, а через найвищий хребет проходить державний кордон між Австрією та Італією. Для тих, хто прагне справжньої гірської пригоди подалі від натовпів, це місце стане відкриттям.

Краєвид змінюється з висотою: соковиті альпійські луки та водоспади поступово переходять у голі скелі, фірнові поля та льодовики, що починаються приблизно з 2500 м. Головний хребет простягається зі сходу на захід і сягає понад 3500 м. Високогірні долини — так звані Грюнде — приховують водосховища для вироблення електроенергії, а весь регіон охороняється як природний парк із рідкісними видами рослин і тварин.

• Гохфайлер (3510 м) — найвища вершина Цілертальських Альп, доступна з півдня без льодовикового спорядження
• Гохштелер (3500 м) — вражаючий сусід Гохфайлера з панорамою на обидві країни
• Перевал Бреннер (1374 м) — історичний альпійський перехід, що зв'язує масив зі Штубайськими Альпами
• Льодовики Цілерталю — великі крижані поля на північних схилах, що скорочуються вже понад 150 років

• Базові міста: Майргофен і Целль-ам-Цілер (Австрія), Стерцінг/Віпітено (Італія)
• Складність маршрутів: від легких прогулянок долинами до складних висотних маршрутів із кішками та льодорубом
• Як дістатися: автомобілем через Інсбрук або перевал Бреннер; поїздом до Єнбаха, потім вузькоколійкою Zillertalbahn до Майргофена; місцеві автобуси в сезон

Цікавий факт: на перевалі Пфічер-Йох археологи знайшли кам'яні знаряддя та гірський кришталь мезолітичної доби — свідчення того, що люди долали ці перевали тисячоліттями до перших задокументованих сходжень.