Дзика Турня (2376 м н.р.м.) — один із найвиразніших вершин Високих Татр, чий силует нагадує зігнутий зуб, що стирчить із головного хребта і впізнається здалека. Для тих, хто шукає справжньої гірської дикості осторонь туристичних натовпів, це місце стане незабутнім.

Вершина розташована між Лавіновим штітом (2606 м) та Яворовим штітом (2418 м) у головному хребті Високих Татр. На східному схилі розкривається вражаюча Дика Котловина — один із найдикіших і найживописніших кінців долин у цій частині масиву. З вершини відкривається кругова панорама на навколишні піки та долини Високих Татр, а в ясну погоду — і на Оравські Бескиди та гори півдня Польщі. Рельєф скелястий і відкритий — взимку та ранньою весною вершина вкрита льодом і складна навіть для досвідчених альпіністів.

• Найближчою відправною точкою є Збойніцька хата на сході. Синьо-маркований туристичний маршрут перетинає сідловину Прієлом поблизу, з'єднуючи долину Літворову з Великою Студеною долиною — однак підйом безпосередньо на вершину вимагає навичок скелелазіння (складність II–III за шкалою UIAA).

• Маркованого туристичного маршруту на вершину немає — підйом дозволено лише у супроводі ліцензованого гірського гіда.
• Вершина знаходиться на території Татранського національного парку та природних заповідників Бєловодська долина і Студені долини; пересування поза маркованими стежками тут законодавчо обмежене.
• Неподалік розташована Збойніцька хата, що пропонує ночівлю і може слугувати базою.

Перший задокументований підйом відбувся у 1898 році — К. Англіш підкорив вершину разом із матір'ю та гірським провідником Яном Гунсдорфером зі складністю II–III. Цей пік зберігає більш ніж столітню історію татранського альпінізму в кожному своєму камені.