Братківська (1788 м) — найвища вершина Братківського хребта в Горганах і справжня нагорода для тих, хто любить простір і тишу. На відміну від гострих, стрімких сусідів — Довбушанки чи Синяка — Братківський дивує м'якими округлими обрисами, широкими полонинами та видами, заради яких варто подолати кожен кілометр.

Хребет, відомий також як Чорна Полонина, тягнеться зиґзаґом понад 15 км уздовж межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. До 1400–1600 м панують ялинові ліси, вище їх змінюють зарості жерепу та відкриті полонини. Влітку тут зелено й просторо, восени — вогняно, взимку хребет перетворюється на суворий і дикий маршрут.

• Із села Бистриця — класичний підйом на хребет, середня складність
• Із села Брустури — альтернативний стартовий пункт, середня складність
• Із села Чорна Тиса — третій варіант підходу, середня складність

• На всьому хребті практично немає води. Єдине відоме джерело — невеликий струмок біля стежки на підйомі до Руської, за 80–100 м від початку сходження.
• Найзручніше місце для ночівлі — полонина під Братківською, неподалік від стовпчика 42/3 старого чехословацько-польського кордону. Звідти чути гуркіт потічка в долині — спуск до нього займає 250–350 м через невисокий жереп, туди й назад близько 30 хвилин.
• Проходження всіх п'яти вершин хребта — понад 20 км загалом, і здолати його за один день надзвичайно важко.
• Вершина Дурня та підходи до неї густо порослі жерепом — більшість туристів обходять її по одній із кількох чітко натоптаних стежок на схилах.
• У 2021 році організація 'ПроПоходи' прорубала ділянку хребта від Чорної Кливи до Руської для полегшення проходження.

Стовпчик кордону 42/3 на полонині під Братківською — мовчазний свідок давнього чехословацько-польського кордону, що пролягав цими схилами десятиліттями.