Посредній Водогрмот — середній із трьох знаменитих водоспадів Міцкевича у Високих Татрах — найкраще видимий і найдоступніший із усієї трійки. Він падає через скельний поріг потоку Розтока, а його гуркіт чути здалеку, особливо після сильних дощів або весняного сніготанення.

Водоспад оточений дикими скелями Турні над Щотами та масивом Волошина. На схилах Розтоцької Чуби росте рідкісний реліктовий ліс із модрини та кедрової сосни, що надає місцевості особливого, майже первозданного характеру. Навесні вода гримить найгучніше, влітку атмосфера спокійніша, але краєвид залишається приголомшливим. Взимку замерзлі каскади перетворюють це місце на справжню казку.

• Паленіца Бялчанська (паркінг) — дорогою Бальцера (вимощена стежка), прибл. 40 хв угору / 50 хв вниз, легко. Середній водоспад добре видно прямо з кам'яного мосту, збудованого 1900 року.
• Притулок Стара Розтока — зеленим маршрутом вздовж долини Розтока, прибл. 15 хв угору / 10 хв вниз, легко.
• Рувня Ваксмундзька (з боку Топорової Цирхли) — прибл. 1 год 15 хв вниз до водоспадів, середньої складності.

• Середній водоспад найкраще видно з кам'яного мосту на дорозі Бальцера — не потрібно залишати маршрут.
• Біля мосту перетинається зелений маршрут від притулку Розтока до Долини П'яти Польських Озер.
• Поряд з мостом стоїть дерев'яна господарська будівля та пересувні туалети.

Водоспади були названі на честь польського поета Адама Міцкевича у 1891 році Татранським товариством — на згадку про перенесення його праху до Вавельського собору. Цікавий факт: сам Міцкевич у Татрах ніколи не бував!