Сільвретта — один із найбільш зледенілих куточків Східних Альп, де сходяться Австрія та Швейцарія: понад триста іменованих вершин вище 3000 метрів, бірюзові гірські озера та широкі сніжники, що не тануть навіть влітку. Це місце, де суворість гір поєднується з доступністю добре облаштованої інфраструктури.

Австрійська частина — доступна через долини Монтафон і Пацнаун — пропонує укомплектовані альпійські притулки, широкі льодовикові маршрути та мальовничу гірську дорогу Silvretta Hochalpenstraße, що веде до водосховища на висоті 2030 м. Швейцарська сторона, навколо Клостерсу та Давосу, значно дикіша і менш освоєна, і саме там піднімається найвища вершина всього масиву — Піц Лінард. Обидві сторони варті уваги.

Вершини та визначні місця:

• Піц Лінард (3411 м) — найвища вершина Сільвретти на швейцарській стороні, складна для сходження та майже незаймана.
• Dreiländerspitze (3197 м) — 'Вершина трьох земель,' де сходяться Тіроль, Форарльберг і Граубюнден.
• Silvretta-Stausee (2030 м) — бірюзове гірське водосховище, ідеальна відправна точка для денних прогулянок.
• Wiesbadener Hütte (2443 м) — обслугований альпійський притулок на краю льодовика, класична база для багатоденних маршрутів.

Практична інформація:

• Базові містечка: Ішгль, Гальтюр, Гашурн, Партенен (Австрія); Клостерс, Давос (Швейцарія)
• Складність маршрутів: від легких прогулянок біля озер до складних льодовикових маршрутів із кішками та льодорубом
• Як дістатися: автомобілем по Silvretta Hochalpenstraße (сезонна, платна); автобусом з Блуденца або Ландека до Партенена чи Гальтюру; зі Швейцарії — поїздом до Клостерсу або Давосу

Майже всі обслуговувані гірські притулки всього масиву розташовані на австрійській стороні — саме тому вона набагато популярніша серед туристів, ніж дика і малодоступна швейцарська частина.