Перевал Орловича — одне з тих місць у Західних Бещадах, де ліс раптово поступається місцем відкритій гірській полонині, а мандрівник отримує у нагороду широкий краєвид на навколишні хребти. Це широке сідло, що з'єднує Смерек із Шарим Бердом у масиві Полонини Ветлінської, і одне з найнижче розташованих місць у польських Бещадах, де ще трапляється справжня полонина.

Те, що зазвичай називають перевалом Орловича, насправді являє собою дві неглибокі улоговини, розділені пологим горбом. Західна, трохи вища, є жвавим перехрестям популярних туристичних маршрутів, і саме туди прямує більшість туристів. Східна, нижча, колись називалася Жолобина. Ця подвійність часто спричиняє плутанину на картах, але для мандрівника означає просто зайвий шматок відкритої полонини, оточеної характерною бещадською тишею. Влітку луки виблискують травами й польовими квітами, восени вкриваються золотисто-брунатними барвами, а взимку глибокий сніг може засипати стежку — та ті, хто пробереться крізь нього, отримають краєвид у кришталево чистому повітрі.

• Ветліна — жовтий маршрут, близько 1,5 год, помірна складність
• Затварниця — жовтий маршрут, близько 3 год, помірна складність
• Смерек — Головний Бескидський шлях (червоний), близько 20 хв, легкий маршрут
• Осадзкі Верх — Головний Бескидський шлях (червоний), близько 45 хв, помірна складність
• Яворець — чорний маршрут, близько 3 год, складний маршрут

З 1974 року перевал носить ім'я Мечислава Орловича, одного з піонерів польського гірського туризму, чиє ім'я й донині асоціюється з відкриттям найкрасивіших куточків польських гір.