Гора Жміёва (595 м н.р.м.) — невисокий, але мальовничий пік у групі Журавниця, що входить до польського Малого Бескиду. Попри скромну висоту, вона дарує мандрівникам тишу лісових стежок, відкриті луки та приємні панорамні краєвиди — чудовий варіант для короткої пішої прогулянки на півдні Польщі.

Північні схили вершини вкриті лісом і спускаються до долини Тарнавки, тоді як південні відкриваються полянами, що поступово переходять у витоки потоку Блондзонка. Найкраща панорама відкривається з перевалу між Жміёвою та Пророковою Горою: на північ видно Шлешовіце, Тарнавську Гору, хребет Лесковця з Єдлічником, Яшчурову Гору і Сушицю; далі на схід, за долиною Скави, — Яросзовіцьку Гору, Дзялі Стришовські та Жар. На півдні розкривається мальовничий силует Живецьких і Маківських Бескидів. Весняні луки зеленіють, осінній ліс палає кольорами — кожна пора року тут по-своєму чарівна.

• Кшешув → Жміёва → Зембжице — червоний маршрут (Малий Бескидський Шлях), складність: легка до помірної. Стежка пролягає головним хребтом через Кархель та Голушкову Гору до Проракової Гори.

• На перевалі між Жміёвою та Прораковою Горою стоїть маленька придорожня каплиця — зручний орієнтир на маршруті.
• Хребет вершини є адміністративним кордоном між селами Шлешовіце (північний схил) і Суха Бескидзька (південний схил), обидва в Малопольському воєводстві.
• Карти Compass вказують висоту 585 м, проте точніші дані Геопорталу фіксують два піки: західний 591 м та східний 534 м.

Назва 'Жміёва' походить від польського слова 'żmija' — гадюка: сонячні кам'янисті схили колись були домівкою для великої кількості цих змій. Сьогодні це тихий куточок Малого Бескиду, де можна насолодитися природою осторонь туристичної метушні.