Зломіська Турня (2137 м н. р. м.) — сувора скельна вежа, що завершує Сіарканський гребінь у словацьких Високих Татрах: жодних маркованих стежок, жодних натовпів, лише справжня гірська дикість. Для скелелазів, які шукають автентичного татранського досвіду, це місце — справжня знахідка.

Вежа здіймається над розгалуженням Зломіської долини, відокремлюючи мальовничу Смочу долинку від Зломіської затоки. Скельні стіни прорізані кількома жолобами, а на південно-західному ребрі виразно виступає скельний зуб. З вершини відкривається чудовий краєвид на Зломіську долину та Гребінь Башт — дике, незаймане видовище без жодної туристичної інфраструктури. Взимку вежа набуває ще більш суворого характеру; перше зимове сходження ще в грудні 1911 року свідчить, що вона приваблювала сміливців від самого початку.

• Від Зломіської сідловини (Złomiska Przełączka) — найлегший підйом за В. Г. Парийським; немає маркованої стежки, технічний скельний рельєф.
• Від нижнього краю Зломіської рівні — альтернативний маршрут, який Парийський також відносить до більш доступних.

• До Зломіської Турні не веде жодна маркована туристична стежка — підйом можливий виключно для досвідчених скелелазів із відповідним спорядженням.
• Вершина розташована на території Національного парку Словацьких Високих Татр; діють словацькі правила пересування поза маркованими маршрутами.
• На вершину ведуть кілька скельних маршрутів різної складності.

Перше задокументоване сходження відбулося 27 липня 1907 року: Август Отто з провідником Йоганном Бройєром не знайшли на вершині жодних слідів попередніх відвідувань людей, зате помітили загадкові кам'яні тури на сусідньому гребені Сіаркана.