Жарнувка (457 м н.р.м.) — найпівденніша вершина Вісницького передгір'я, тихий лісистий горб, що зберігає в собі набагато більше історії, ніж можна підозрити з першого погляду. Якщо ви шукаєте спокійної прогулянки лісом осторонь туристичних маршрутів — це саме те місце.

Схил майже повністю вкритий хвойним лісом із перевагою сосни. Деревам тут 100–120 років, і, найімовірніше, це природний деревостан — недарма тут планується створення часткового лісового заказника, що охоплюватиме сосновий ліс і геологічний відслонення. На півдні горб межує з горою Лопуже, яка вже належить до Островних Бескидів. Восени ліс вкривається золотом і бронзою, навесні наповнюється смолистим ароматом.

• Село Лонкта-Гурна — лісові дороги, складність: легка
• Жеґоціна — підхід зі східних або південних схилів лісовими дорогами, складність: легка

• На Жарнувці немає маркованих туристичних маршрутів — пересуватися слід лісовими дорогами.
• Планується створення часткового природного заказника для охорони соснового лісу та геологічного відслонення.

У грудні 1914 року на схилах Жарнувки тривали запеклі бої між прусськими та російськими військами — вони тривали 14 днів і залишили після себе 6 військових цвинтарів із 823 полеглими солдатами, що й сьогодні мовчки нагадують про трагедію Першої світової.