Задня Паньщицька Чуба — скелястий гірський пік заввишки близько 2150 м у північному хребті Скрайнього Ґранату в польських Татрах, один із двох вершин Паньщицьких Чуб. Це місце для мандрівників, які прагнуть дикої, справжньої гірської атмосфери подалі від натовпів.

Пік розташований між Паньщицькою Вижньою Сідловиною (бл. 2145 м) та Паньщицькою Посередньою Сідловиною (бл. 2130 м), відокремлюючи долину Паньщицю від Долини Чорної Ґонсєніцової. Східний схил спускається кам'яним ребром у два жолоби, що з'єднуються нижче й закінчуються у кам'яній осипі Задніх Усипів. Західна стіна втричі вища, значно крутіша, ненадійніша та густо вкрита трав'яними полицями — особливо вражаюча восени, коли трави набувають золотавого відтінку на тлі сірого граніту.

• Із заходу — жолобом із верхньої частини Паньщицької Вижньої Сідловини на вершину; складність 0 ступінь за татранською шкалою, бл. 10 хв від сідловини, легко.
• З долини Паньщиці — північно-східним ребром; II ступінь за татранською шкалою, бл. 30 хв від жолобу, середня складність.

• Жодна маркована туристична стежка не проходить через Задню Паньщицьку Чубу.
• Скелелазіння дозволено виключно з боку Долини Ґонсєніцової — доступ зі словацького боку заборонено.
• Рельєф крихкий та відкритий — на західній стіні необхідна особлива обережність.

Перший задокументований туристичний траверс хребта через обидві Паньщицькі Чуби здійснили Валенти Ґадовський та Францішек Збишицький у серпні 1903 року — справжні першопрохідці, які досліджували ці хребти задовго до появи будь-яких маршрутів чи туристичної інфраструктури.