Задня Копка (1 333 м н.р.м.) — найвища з трьох вершин Костелиських Копок, схована у передгірській зоні Західних Татр між долиною Костелиська та долиною Лейова. На вершину не веде жодна маркована стежка — це тихе, вкрите лісом місце з несподівано багатою історією.

Гора складена нумулітовими вапняками, які приховують розгалужену систему карстових вод. Із заходу схил підрізає стрімкий уступ Свинської Турні, а глибокий яр Вшекли Жлеб відділяє її від сусідньої Предньої Копки. Південні схили спускаються до Застоланського Жлебу. Більша частина вершини густо вкрита лісом, проте буревій колись спустошив південний схил — тепер там повільно ростуть молоді модрини. Восени контраст між темним старим лісом і яскравими модринами створює особливо мальовничий краєвид.

• На Задню Копку не веде жодна маркована туристична стежка — підйом потребує досвіду орієнтування у немаркованому лісистому та передгірському рельєфі.

• Задня Копка добре видна з кількох оглядових точок поблизу: Пшислоп Комінярський, Нижня Поляна Комінярська, Пшислоп М'єтусі та Галя Упляз.
• Маркованої траси та вершинної книги немає; необхідні хороші навички орієнтування на місцевості.

У XIX столітті на схилах Задньої Копки діяла шахта під назвою 'Копка', де добували бідну залізну руду, яку потім переплавляли у сусідніх Старих Костелиськах — сьогодні про це нагадує лише назва серед густого лісового мовчання.