Жабя Лялька (прибл. 2095 м н.р.м.) — одна з найвиразніших скельних веж Високих Татр, чий силует нагадує кеглю або ляльку і привертає погляд вже від берегів озера Морське Oko. Це місце належить альпіністам, а не звичайним туристам, що лише додає йому особливої привабливості.

Вежа розташована в південно-західному бічному хребті Жабього Монаха, між сідловиною Пшелончка під Жабою Лялькою (2080 м) та Вижнім Лялковим Переходом. Південно-східна стіна різко обривається в бік Вижнього Білчанського Жолобу, а на середині висоти її перетинає горизонтальний карниз Lalkowу Chodnik. Вигляд цієї характерної скелі з околиць Морського Ока незабутній. Восени скелі набувають теплих відтінків, а взимку, вкриті снігом і льодом, кидають виклик навіть досвідченим альпіністам.

• Пшелончка під Жабою Лялькою — скелелазний маршрут, татранська складність II, прибл. 15 хвилин від сідловини; найлегший варіант, але все одно потребує навичок скелелазіння.
• Південно-східна стіна — складність V, прибл. 1 година.
• Північно-західна стіна — складність V, прибл. 1 година.
• Південно-західний гребінь — складність V, прибл. 3 години; найдовший і найвимогливіший варіант.

• Жабя Лялька доступна виключно для альпіністів — навіть найлегший маршрут занадто важкий і відкритий для звичайного туриста.
• Вежа знаходиться в межах Татранського національного парку — діють обмеження доступу; маршрути можуть проходити лише уповноважені альпіністи.

Перше задокументоване сходження відбулося 5 серпня 1908 року — його здійснили Януш Хмєловський, Дюла Комарніцький та Адам Крьобль під керівництвом провідника Юзефа Гасєниці Томкового. На скелях Жабої Ляльки також зростає рідкісний карпатський вид рослин — жовтець карпатський, що знайшов тут свій дім.