Великий Гєвонт (1895 м н.р.м.) — мабуть, найвпізнаваніша вершина польських Татр: його силует із металевим хрестом на вершині є невід'ємною частиною панорами Закопане. Це гора з характером — масивна, горда й достатньо вимоглива, щоб підйом залишився справжньою пригодою.

З вершини відкривається запаморочливий вид більш ніж на 1100 метрів донизу, на дахи Закопане — одна з найдраматичніших міських панорам у Центральній Європі. На південь тягнеться гребінь через Кондрацький перевал до Червоних верхів, навколо розкинувся широкий світ Західних Татр. Взимку, коли скелі вкриває іній і сніг, пейзаж набуває дикого й незабутнього характеру.

• Кужниці (Закопане) — синій маршрут через Калатувки, долину Кондратову та Кондрацький перевал; прибл. 2 год. 55 хв. вгору, 2 год. 15 хв. вниз; середньої складності
• Долина Стронжиська — червоний маршрут через галявину Стронжиська та перевал Гжибовець до Вижнього Кондрацького перевалу, далі синім маршрутом; прибл. 3 год. 15 хв.; середньої складності
• Гронік — жовтий маршрут через долину Малої Лонки до Кондрацького перевалу, далі синім маршрутом; прибл. 3 год. 15 хв.; середньої складності

• Фінальна ділянка підйому обладнана ланцюгами та має односторонній рух — підйом правою стороною (якщо дивитися знизу), спуск лівою.
• У гарну літню погоду на ланцюговій ділянці утворюються дуже довгі черги — рекомендується виходити вранці якомога раніше.
• Північні стіни закриті для скелелазіння за правилами Татранського національного парку.
• Жолоб Кіркора під перевалом Гєвонцька — не маркований маршрут: спуск ним спричинив десятки смертельних нещасних випадків.
• Великий Гєвонт тримає сумний рекорд за кількістю смертельних нещасних випадків у Татрах — понад 50 жертв станом на 2003 рік, переважно через удари блискавки та падіння.

Металевий хрест на вершині вперше встановили у 1901 році — відтоді він став одним із найвідоміших символів усієї Польщі та незабутнім орієнтиром для кожного, хто піднявся сюди.