Велика Кошиста (2 193 м н.р.м.) — один із найпівнічніших двотисячників Татр, дикий і скелястий вершник, що зберіг свій первозданний характер далеко від туристичних натовпів. Якщо ти шукаєш місце, де Високі Татри постають у своїй справжній, незайманій красі, цей хребет саме для тебе.

Вершина здіймається між долиною Вакшмундзькою та долиною Паньщиці, утворюючи виразний скелястий гребінь із трьома вершинами. Середня — найвища — відкриває широкі панорами на навколишні татрянські долини та піки. На східному гребені виділяється скеля, відома як 'Вакшмундзька Сторожа', а на західному боці до долини Паньщиці спадають два кулуари — Цесарка та Баранячий Жолоб. Навесні тут лежить сніг, влітку скелі купаються в сонці, а восени довкілля набуває золотистих відтінків. Атмосфера особлива — тиша, самотність і відчуття справжньої гірської пригоди.

• З боку перевалу Кшижне — історичний шлях перших сходжень 1838 та 1910 років; складний рельєф, підходить лише для досвідчених гірських туристів.

• Велика Кошиста розташована в зоні суворої охорони Татранського національного парку — через масив не проходять жодні офіційні марковані стежки.
• Підйом вимагає навичок орієнтування поза маркованими маршрутами та досвіду у високогірному туризмі.
• Масив Кошиста перебуває під суворою охороною природи з 1936 року, а з 1932 року є державною власністю.

Перше задокументоване сходження здійснив Людвік Зейшнер 3 серпня 1838 року під час барометричних вимірювань висоти — піонер дослідження Татр, дух відкриттів якого досі відчувається на цій незайманій вершині.