Ваксмундзький Вєрх (2189 м н.р.м.) — одна з найпівнічніших двотисячних вершин усіх Татр, дикий та незайманий гребеневий пік у масиві Кошита, що розділяє долину Ваксмундзку і Паньщицю. Хто шукає по-справжньому відлюдних і незачеплених цивілізацією куточків гір — цей пік не залишить байдужим.

Вершина розташована приблизно посередині між перевалом Кшижне та найвищою точкою хребта — Великою Кошитою. Навколо розкинулися широкі альпійські луки, а краєвиди охоплюють дві по-різному забарвлені долини. Влітку схили зеленіють у тихому спокої, взимку хребет перетворюється на суворий засніжений терен. Біля підніжжя вершини з боку Паньщиці піднімається куполоподібна Велика Копка (1856 м).

• Ваксмундзький Вєрх не має жодних маркованих туристичних стежок — весь масив Кошита є суворим природним заповідником, і підйом на вершину офіційними маршрутами заборонений.

• Масив Кошита знаходиться в зоні суворої охорони Татранського національного парку — жодних маркованих стежок тут немає, вхід на вершину заборонений.
• Вершиною можна милуватися з сусідніх маркованих маршрутів, зокрема з перевалу Кшижне.

Перше задокументоване сходження здійснив Людвік Зейшнер 3 серпня 1838 року під час барометричних вимірювань висоти; перше зимове сходження відбулося лише у березні 1910 року — його здійснили Хенрик Беднарський, Юзеф Лесєцький, Маріуш Заруський та Станіслав Здиб. Сьогодні Ваксмундзький Вєрх залишається охоронюваною дикою перлиною Татр.