Верховинський Вододільний хребет — одне з найпривабливіших місць для пішохідного туризму в Українських Карпатах, що простягається на межі Закарпатської та Львівської областей. Від витоків Ужу і Сяну до верхів'я Ріки — між Ужоцьким і Торунським перевалами — хребет пропонує розлогі полонини, старовинні шляхи та справжню карпатську тишу, яка так притягує мандрівників.

Хребет має виразно асиметричну форму: південні схили круті й урвисті, а північні — пологі, вкриті смереково-буковими лісами аж до висоти 1200–1250 м. Вище починаються відкриті полонини — наприклад, Буковецька полонина — з белосусовими луками, чагарниками чорниці та низькорослими заростями. Влітку звідси відкриваються панорамні краєвиди на сусідні хребти, восени ліси палають золотом і багрянцем. По вершинній лінії проходить головний Карпатський вододіл, звідси беруть початок Латориця, Стрий та Ріка.

• Ужоцький перевал (смт Великий Березний) — гребеневий маршрут, приблизно 3–4 год. до вершини Пікуй (1405 м), середня складність
• Верецький перевал — підхід з боку Мукачева або Стрия, пішохідний маршрут Руська Путь, середня складність

• Найвища точка хребта — г. Пікуй (1405 м), охороняється як заказник Пікуй
• На хребті розташовані три природоохоронні території: Либохорівський заказник, заказник Пікуй та Привододільний заказник — дотримуйтесь позначених стежок
• Хребет проходить поблизу адміністративної прикордонної зони — перед виїздом перевірте актуальні умови доступу
• Взимку район придатний для лижного туризму та гірськолижного відпочинку

Перевал Руська Путь на цьому хребті протягом століть був одним із головних торговельних і пастуших шляхів через Карпати — сьогодні туристи йдуть тими самими стежками, що колись торували купці й вівчарі.